левый узор
 
Успенський собор ХІХ ст. – пам’ятка архітектури національного значення входить до комплексу пам’яток історії та культури державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську.

Успенський собор ХІХ ст. – пам’ятка архітектури національного значення   входить до комплексу пам’яток  історії та культури державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську.

Мабуть  немає сьогодні людини, хто відвідавши Свято-Успенський  Святогірський монастир (лавру), не побував в його головному храмі  Успенському соборі.  А чи знаєте ви історію його будівництва?

Необхідність будівництва нового храму визначилась ще на початку

50-х рр. XIXст. Старий Успенський собор XVIIIст. з великими труднощами виконував функції соборного храму, бо був дуже малим і старим для великої кількості прочан.

Будівництву храму передували попередні роботи, які були розпочаті  в

1856 р. з підготовки місця для нового собору. Для цього довелося зрізати схили крейдяних гір по обидва боки ущелини. Разом з печерником і частково печерним ходом, перебудувати початок Кирило-Мефодіївських сходів, викласти підпірні стіни вздовж схилів гір. Ці роботи тривали два роки.

25 травня 1858 року настоятель обителі архімандрит Арсеній  (Митрофанов) направляє на ім’я правлячого архієрея архієпископа Харківського і Охтирського Філарета звернення з приводу отримання необхідного дозволу на будівництво нового собору з додатком проекту.  Це свідчить про те, що роботи з підготовки майданчику під будівництво нового собору на цей час були завершені.

Автором проекту став відомий петербурзький академік архітектури  Олексій Максимович Горностаєв.Проект складався з трьох креслень ескізного характеру (план, фасад і розріз собору).

Перші цеглини в підвалини храму заклав настоятель обителі, архімандрит Арсеній в 1859 році, а завершував будівництво храму архімандрит Герман (Кліца). Цеглу для будівництва собору обитель випалювала на власному цегляному заводі, частково її доставляли власники Святогірського маєтку. Ось як згадував про початок будівництва Успенського собору дослідник, історик  А.Ковалевський:

"Кладка фундаменту почалася з великих глиб місцевого дикого каменю (пісковика –авт.), який  викопувався з ущелин Святих Гір, перетворювався у куби і закладався в рів; Бог послав отцю Герману досвідченого і старанного підрядника кам’яних робіт, селянина  Якова Сергійовича Єрьоміна, який сам особисто керував всіма роботами і уважно стежив за сумлінністю цегляних робіт... Грошей, які зібрав для будівництва собору о.Арсеній не вистачало, …і незважаючи на пожертви будівельних матеріалів…, більше 100 тис. руб. витрачено на будівництва «чистих» грошей».

Під час будівництва траплялись несподіванки. Так, під час земляних робіт на поверхню вирвався стовп води, що зумовило необхідність посилення конструкцій собору, перш за все опорних стовпів, які стали більш масивними і коротшими, ніж було заплановано архітектором.

Влітку 1868 р., після 9 років будівництва, головний храм став центральним елементом Святогірської обителі, наймонументальнішою спорудою і повноцінною домінантою в архітектурному ансамблі XIX ст.

Фотоматеріали:

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі

1. Літографія з видом Святогірського монастиря XVIIIcт.

 

На зображенні може бути: 2 людини та пам’ятник

 

 

Можливо, це чорно-біле зображення 1 person

Можливо, це чорно-біле зображення

 

Можливо, це чорно-біле зображення 1 person

2. Проект О. Горностаєва

 

 

 

На зображенні може бути: пам’ятник

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі та пам’ятник

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі та пам’ятник

3. Успенський собор ХІХ ст.

 
 
 
 
 
   


Духовное наследие   Рейтинг@Mail.ru