/ 96
  

 

критиків, зокрема Петров в праці «Очер- ки истории украинской литературы», за- дається питанням: «Иногда прямо недо- умеваешь, какая реальная подоплёка его рассказа, что он хотел сказать и с какой целью написал его?» На відміну від лі- тературознавців           історику         частіше           від- кривається реальна основа, на якій ви- никла легенда, яка згодом була записана і опрацьована письменником. Ключ до розуміння «подоплёки» оповідання, як і мета автора при його створенні, криється в заключному абзаці тексту «Закоханого чорта»: «Щоб не розвіялось по світу те, як кажуть, фантастичне оповідання ді- дугана, я списав його для моїх земляків. Наша чудова українська врода, нагрітая гарячим  полуденним  сонцем,  навіва  на


 

 

думи насіння поезії і чар. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце і дум- ку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання і легенди». Тобто ав- торська концепція твору цілком зрозуміла

– відображення високого художньго дару українського народу, сформованого на іс- торичній пам’яті в єдності з мальовничою природою України. Невипадково на по- чатку оповідання згадується «батько наш» Квітка-Основ’яненко, який створив з своїх повістей «міцний човен», що довіку буде плавати на річці Леті. Водночас оповіда- ння «Закоханий чорт» є зразком обробки міфологічних мотивів повір’я про любов між чортом і відьмою та кмітливість запо- розьких козаків.



- 7 -
 
- 8 -
  
/ 96