/ 236
  

ми [Голубєва, Монети першої…, 2005].

2)    відокремити та надати характеристику основним ознакам москов- ського (російського) та черкаського (українського) типу матеріальної культу- ри та побуту (особливості будівництва, гончарного виробництва, грошового обігу) на Слобожанщині [Голубєва, 2009];

3)     накопичити та проаналізувати нумізматичний комплекс пам’ятки, що став еталонним для всієї Слобожанщини [Голубєва,Монети першої…,2005].

Валки. Валківський або «Можевський» острог, збудований у 1646 р., від- носиться до числа найбільш ранніх форпостів на південних кордонах Мос- ковської держави, що були призначені перекривати шлях татарським набігам [Альбовский,1993]. Городище досліджував С.І. Берестнєв у 1994 р. Страти- графічні дані, що було отримано у розкопах показують, що будівниками фор- теці, можливо у зв’язку з обмаль часу, було використано оригінальний спосіб створення фундаменту під стіни фортеці. При ритті рову викид чорноземного ґрунту відбувався назовні, а викид материкової глини – у внутрішній бік фор- теці, від чого на поверхні сформувався 20-25-сантиметровий шар материкової глини із значними домішками зерен вапняку. Потім глину поливали водою, вона затвердівала, і вже на цій основі будували дерев’яні стіни фортеці. Рів мав ширину приблизно 4 м та глибину 3,1 м, з залишками „частика” на дні. Тайний хід із фортеці до струмка починався неподалік від північно-західної кутової башти фортеці, мав ширину 3 м та глибину 2,2 м. Починався він „там- буром”, що було облицьовано по бокових стінках деревом [Берестнев,1995].

Археологічне дослідження продовжено автором у 2005 р.: відкрито посад фортеці і розкопано частину кутової башти острога, а також отримано яскра- вий речовий, зокрема, нумізматичний матеріал. Артефакти, отримані під час дослідження пам’ятки, належать як московським, так і черкаським пересе- ленцям, що знаходить підтвердження у писемних джерелах про будівництво острогу «служилими людьми» з Московської держави, та переселення сюди групи черкасів [Берестнев,1995;Голубева,звіт/2005/157]. У заповненні час- тини кутової башти зафіксована глиняна обмазка її стін з відбитками колод. Таким чином, знайдені підтвердження архівним даним про обмазування кон- струкцій фортець глиною [Багалей,с.8], хоча це поки що не знайшло відобра- ження в численних графічних реконструкціях зовнішнього вигляду фортець, запропонованими іншими дослідниками. Обмазування стін та башт фортець глиною пов’язано на думку автора з запобіганням їх підпалу при нападах.. Крім того, важливу роль відігравали також цементуючі властивості глини для кріплення між собою стін зрубу (тину).

Верхній Салтів. У 1639 р. Салтівське городище було віддане товари- шам брата гетьмана Якова Остряниці. Пам’ятку досліджувало багато ар-


 

хеологів,  проте  лише  у  ході  сучасних  досліджень  відкладення  козацько- го часу почали фіксуватись [Колода, 1998, 2000; отчёты/2006; 2007; 2008; Чернігова,звіт/1999;2001]. У цілому досліджена площа понад 2000 кв.м. на селищі та городищі. Виявлено переважно черкаські житлові споруди, госпо- дарські ями та отримано багатий речовий матеріал, придатний для обробки, систематизації та реконструкції. Наявність у великій кількості зразків усіх категорій черкаського посуду дозволили зробити репрезентативну вибірку для проведення природничих досліджень з подальшою розробкою його типо- логії [Голубєва,Колода,Кущенко,2008]. Архітектурно-декоративна кераміка представлена всіма групами коробчастих кахлів з різними типами орнаменту, серед яких зустрічаються й цілі екземпляри. Рештки матеріальної культури московського типу практично не зустрічаються, що зумовлене заселенням Верхнього Салтова переважно черкасами.

Чугуїв. Фортецю збудовано у 1639 р. Лише у ході сучасних охоронних ар- хеологічних досліджень почали фіксуватись культурні відкладення козацької доби. [Свістун,звіт/2007] У ході розкопок у центральній частині міста виявле- ні господарські комплекси та зібрано велику кількість артефактів козацького часу, що належать московітам та черкасам.

Харків. Фортеця збудована у 1654 р. Роботи по дослідженню культурного шару пізнього середньовіччя у місті проводились Б.А. Шрамком ще в 50-х рр. ХХ ст., але не знайшли відображення у наукових звітах та публікаціях. Матеріали, що було отримано під час цих досліджень, на наш час втрачені, тому оцінити результати цих робіт неможливо.

Керамічну люльку типу тахта-чубук та коника-свищика XVII - XVIII ст. було знайдено по вул. Університетській, де під час земляних робіт було зруй- новано культурний шар козацького часу [Заїка, 2001]. У подібних умовах гон- чарні вироби і залізний заступ козацького часу знайдено по вул. Професор- ській. Серед знахідок переважають уламки лицьових, карнизних та кутових теракотових кахлів [Заика, 2003].

У центральній частині міста також проводились розвідувальні шурфу- вання, у ході яких було зафіксовано артефакти козацьких часів. Серед яких слід відмітити шурф по вул. Університетській, 8/10 (на території Свято- Покровського монастиря) із виразними фрагментами побутової кераміки та археологічно цілою кахлею та уламком гончарного горщика, що вкритий мід- дю зсередини та частково зовні. Скоріш за все останній слід пов’язувати із виплавкою хрестиків-тільників на території давнього монастиря [Шрамко, звіт/2008].

У межах будівельного котловану по вул. Сумській, 10 у 2006 р. виявлено та досліджено частини двох жител др. пол. XVII – XVIII ст. Знайдено також



- 11 -
 
- 12 -
  
/ 236