/ 236
  

ми [Голубєва, Монети першої…, 2005].

2)    відокремити та надати характеристику основним ознакам москов- ського (російського) та черкаського (українського) типу матеріальної культу- ри та побуту (особливості будівництва, гончарного виробництва, грошового обігу) на Слобожанщині [Голубєва, 2009];

3)     накопичити та проаналізувати нумізматичний комплекс пам’ятки, що став еталонним для всієї Слобожанщини [Голубєва,Монети першої…,2005].

Валки. Валківський або «Можевський» острог, збудований у 1646 р., від- носиться до числа найбільш ранніх форпостів на південних кордонах Мос- ковської держави, що були призначені перекривати шлях татарським набігам [Альбовский,1993]. Городище досліджував С.І. Берестнєв у 1994 р. Страти- графічні дані, що було отримано у розкопах показують, що будівниками фор- теці, можливо у зв’язку з обмаль часу, було використано оригінальний спосіб створення фундаменту під стіни фортеці. При ритті рову викид чорноземного ґрунту відбувався назовні, а викид материкової глини – у внутрішній бік фор- теці, від чого на поверхні сформувався 20-25-сантиметровий шар материкової глини із значними домішками зерен вапняку. Потім глину поливали водою, вона затвердівала, і вже на цій основі будували дерев’яні стіни фортеці. Рів мав ширину приблизно 4 м та глибину 3,1 м, з залишками „частика” на дні. Тайний хід із фортеці до струмка починався неподалік від північно-західної кутової башти фортеці, мав ширину 3 м та глибину 2,2 м. Починався він „там- буром”, що було облицьовано по бокових стінках деревом [Берестнев,1995].

Археологічне дослідження продовжено автором у 2005 р.: відкрито посад фортеці і розкопано частину кутової башти острога, а також отримано яскра- вий речовий, зокрема, нумізматичний матеріал. Артефакти, отримані під час дослідження пам’ятки, належать як московським, так і черкаським пересе- ленцям, що знаходить підтвердження у писемних джерелах про будівництво острогу «служилими людьми» з Московської держави, та переселення сюди групи черкасів [Берестнев,1995;Голубева,звіт/2005/157]. У заповненні час- тини кутової башти зафіксована глиняна обмазка її стін з відбитками колод. Таким чином, знайдені підтвердження архівним даним про обмазування кон- струкцій фортець глиною [Багалей,с.8], хоча це поки що не знайшло відобра- ження в численних графічних реконструкціях зовнішнього вигляду фортець, запропонованими іншими дослідниками. Обмазування стін та башт фортець глиною пов’язано на думку автора з запобіганням їх підпалу при нападах.. Крім того, важливу роль відігравали також цементуючі властивості глини для кріплення між собою стін зрубу (тину).

Верхній Салтів. У 1639 р. Салтівське городище було віддане товари- шам брата гетьмана Якова Остряниці. Пам’ятку досліджувало багато ар-



- 11 -
  
/ 236