ми [Голубєва, Монети
першої…, 2005].
2) відокремити
та надати характеристику
основним ознакам москов- ського (російського)
та черкаського (українського) типу матеріальної культу- ри та
побуту
(особливості
будівництва, гончарного виробництва, грошового обігу) на Слобожанщині [Голубєва, 2009];
3) накопичити
та проаналізувати нумізматичний комплекс пам’ятки, що став еталонним для всієї Слобожанщини [Голубєва,Монети першої…,2005].
Валки.
Валківський
або «Можевський» острог, збудований
у 1646 р., від- носиться до числа
найбільш ранніх форпостів на південних кордонах Мос- ковської
держави, що були призначені перекривати
шлях татарським набігам
[Альбовский,1993]. Городище
досліджував С.І. Берестнєв у
1994 р. Страти- графічні дані, що було отримано у розкопах показують, що будівниками фор-
теці, можливо у зв’язку з обмаль часу, було використано оригінальний спосіб створення фундаменту під стіни
фортеці. При ритті рову викид
чорноземного ґрунту відбувався назовні, а викид материкової глини – у внутрішній
бік фор- теці, від чого на поверхні сформувався 20-25-сантиметровий шар материкової
глини із значними домішками зерен
вапняку. Потім глину поливали водою, вона
затвердівала, і вже на цій основі будували дерев’яні стіни фортеці. Рів мав ширину приблизно
4 м та глибину 3,1 м, з залишками „частика” на дні. Тайний
хід із фортеці до струмка починався неподалік від північно-західної кутової башти фортеці, мав ширину 3 м та глибину 2,2 м. Починався він „там- буром”, що було облицьовано по бокових стінках деревом
[Берестнев,1995].
Археологічне дослідження продовжено автором
у 2005 р.: відкрито посад
фортеці і розкопано частину кутової
башти острога, а також
отримано яскра- вий речовий, зокрема, нумізматичний матеріал.
Артефакти, отримані
під час дослідження пам’ятки, належать як московським,
так і черкаським пересе- ленцям, що знаходить підтвердження у писемних джерелах про будівництво острогу «служилими
людьми» з Московської держави, та переселення сюди
групи черкасів [Берестнев,1995;Голубева,звіт/2005/157].
У заповненні час- тини кутової
башти зафіксована глиняна обмазка її стін з відбитками колод.
Таким чином, знайдені підтвердження
архівним даним про обмазування кон-
струкцій фортець глиною [Багалей,с.8], хоча це поки що не знайшло відобра- ження
в численних графічних реконструкціях
зовнішнього вигляду фортець, запропонованими іншими дослідниками. Обмазування
стін та башт фортець глиною пов’язано
на думку автора з запобіганням
їх підпалу при нападах.. Крім того, важливу роль відігравали також цементуючі властивості глини для кріплення між собою стін зрубу
(тину).
Верхній Салтів. У 1639 р. Салтівське городище було віддане
товари- шам брата гетьмана Якова Остряниці. Пам’ятку досліджувало багато ар-
|