левый узор
 
Архив новостей


Памятник графу М.И.Платову

(новые находки)

Среди новых находок и открытий года следует выделить обнаружение на территории в первых числах ноября 2011 года памятника наказному атаману Войска Донского, полковнику Донского атаманского полка, графу Матвею Ивановичу Платову.

О мемориальной зоне разрушенного в XX веке кладбища при церкви преп.Антония и Феодосия Святогорского Успенского монастыря неоднократно писалось в работах автора настоящего сообщения и других исследователей [Дедов,Цимиданов,1995; Шамрай,Дедов,2005; Дедов,2006].В указанных публикациях освещались вопросы исследования и воссоздания родовых усыпальниц княжеского рода Голицыных и донского казачьего рода Иловайских, поскольку на месте указанных усыпальниц проведены были археологические и архитектурные исследования [Колесник и др.,1992-1993; Шамрай,1999].

О захоронении и памятнике наказному атаману Войска Донского, графу М. И. Платову упоминалось в контексте общей исторической справки по кладбищу при церкви преп.Антония и Феодосия. Вместе с тем, в отличие от других захоронений XIX века, на основании иконографических и письменных источников было достоверно определена топография местонахождения могилы графа Платова и вид памятного знака над погребением [Подробнее см. Дедов,2006,с.25-26]. Вместе с тем, ряд сведений о судьбе памятника графу М.И.Платову были тогда установлены, но не опубликованы. В частности, были собраны свидетельства местных старожилов о демонтаже памятника и перевозке его на прибрежную зону Северского Донца в для засыпки территории у северного фасада продовольственного магазина, входившего в состав санатория им.Артёма. В последствии эти свидетельства и некоторые другие источники послужили основанием для судебного разбирательства с гр.Зубовым В.С., который приобрёл в собственность домостроение магазина и земельный участок для новостройки кафе и др. целей коммерческого характера. Развернувшееся строительство нового здания кафе, в габаритах, превышавших в три раза небольшую монастырскую постройку нач.XX в. навсегда хоронило надежду на обнаружение исторических памятников вывезенных в своё время с территории кладбища. После нескольких судебных исков по поводу «зубовского» домостроения, возведенного в границах охранной зоны заповедника и судебных решений различных инстанций стройка была заморожена и в конечном итоге оказалась в собственности религиозной общины лавры. Последняя приняла решение полного демонтажа домостроения (ил.1).

Ил.1. Участок демонтированного домостроения гр. Зубова В.С.

 

После демонтажа наружных стен, в процессе земляных работ на отметке фундамента старой стены магазина был обнаружен памятник М.И.Платову и его основание (ил.2).

Ил.2. Памятник и его основание.3.11.2011 г.

Собственно памятник представляет из себя четырёхгранную пирамиду из тёмного гранита высотой 186 см с квадратным основанием шириной 60 см. Пирамида базировалась на основании из того же материала с габаритами 82х75 см. С двух сторон пирамиды нанесены надписи (ил.3,4,5). На лицевой стороне :

Ил.3. Лицевая сторона пирамиды.

 

Ил.4. Надпись на лицевой стороне памятника

Матвей Иванович
Платов


Родился 1807 года
Скончался 20 мая 1848 года


В верхней части памятника сделана надпись по кругу:

Ил.5. Надпись и след от рельефа на лицевой стороне памятника.

Мир праху твоему

 

На обратной стороне памятника :

Ил.6. Надпись на обратной стороне памятника

Полковник Войска Донскаго
Атаманского полка


Памятник графу М.И.Платову и место его нахождения хорошо читается на литографии сер.XIX в. (ил.6) и на фото начала XX в.(ил.7).

ил.7. Павильон усыпальницы князей Голицыных

и памятники кладбища на 1850 год. Литография XIX в.

ил.8. Общий вид кладбища.В центре - погребение графа М.И. Платова

На первой иллюстрации памятник М.И.Платову в числе трёх крупных памятников находится на заднем плане в отдельной металлической оградке. Кроме памятника М.И.Платову здесь зафиксированы памятники генерал-майору Г.Д.Иловайскому, погребённому здесь в 1847 году и гвардии поручику Левину († 1848 ). На второй иллюстрации общего вида кладбища хорошо виден весь памятник с рельефными изображениями из светлого мрамора.Последние отсутствуют на найденном памятнике и лишь чёткие следы их местонахождения позволяют восстановить форму рельефов. Завершался памятник четырёхконечным крестом, который также отсутствует. Сохранилось свидетельство писателя Е.Л.Маркова, который побывавши на кладбище в конце XIX века, так описал памятник: «на мраморной пирамиде графа Матвея Ивановича Платова, командира атаманского полка, сын которого был в университете моим товарищем по курсу и факультету очень выразительны эмблемы его боевого звания - казацкая шашка, сабли и пистолеты». [Марков,1901, с.676]. Интересно и то обстоятельство, что согласно некоторым историческим исследованиям годом рождения М.И.Платова считался 1805 год. Даты рождения и смерти М.И.Платова на обнаруженном памятнике (1807-1848) ставят под сомнение указанную дату. Известно, что уже в 7 летнем возрасте был произведен в хорунжие. Служил корнетом в лейб-гвардии казачьем полку. После кончины императора Александра I в Таганроге, в 1825 г. находился в конвое при его теле. В 1827 г. произведен в есаулы. Принимал участие в русско-турецкой войне 1828-1829 гг., битве при Варне. В 1835 г. М.И. Платов получил чин войскового старшины, а в 1843 г. – подполковника [Корягин,2004,с.19]. Владел имением в Миусском округе и рыбзаводом на Семеновской Косе

От брака с Малышкиной Натальей Алексеевной имел двух сыновей, с кончиной которых прервалось наследование графского титула Платовых.

Находка памятника М.И.Платова ещё раз актуализирует вопрос о воссоздании мемориальной зоны кладбища XIX в. с восстановлением её исторического облика. Прежде всего это восстановление поруганных и разрушенных захоронений с воссозданием памятников на месте фактического нахождения останков захороненных лиц. Состояние склепа-захоронения графа М.И. Платова в настоящее время неизвестно, ибо восстановительные работы подземных склепов ограничились в 1999 году усыпальницей Иловайских. После передачи подземной церкви преп.Антония и Феодосия с прилегающей территорией Свято-Успенскому монастырю в 2000 г. исследовательские и восстановительные работы на данном участке прекратились, а сама территория была ограждена и приобрела статус скита лавры.

В преддверии 200 – летнего юбилея Отечественной войны 1812 года, общественный интерес к событиям военных баталий с Наполеоном безусловно возрастёт и воссоздание могил и памятников исторических личностей XIX века, героев Бородинского сражения и военной компании с Наполеоном 1812 – 1814 гг., их потомков, безусловно ставят на повестку дня реализацию программы восстановления одного из немногих сохранившихся исторических некрополей на территории Донбасса.

 

Ведущий научный сотрудник СГИАЗ - В.Н. Дедов

 

 

 

15-19 вересня Святогірський історико-архітектурний заповідник прийняв участь в Третьому Всеукраїнському музейному фестивалі «Музеї України у Всесвітньому культурному просторі», який проводиться на базі Дніпропетровського національного історичного музею ім..Д.І.Яворницького.

В фестивалі прийняли участь 105 музеїв і заповідників які представили на три фестивальні конкурси 230 музейних проектів, в тому числі 51 виставку, 65 проектів промоушен та 114 видань. Найбільше заявок на конкурси «Мистецтво музейної експозиції» (міні виставки), «Впровадження музейних програм» (промоушен) та конкурс музейних видань подали Львівський музей історії релігії (23), Національний Києво-Печерський заповідник (17),Волинський краєзнавчий музей (13), Донецький обласний краєзнавчий музей (12),Бердянський краєзнавчий музей (11).

Святогірський історико-архітектурний заповідник подав на фестиваль три проекти в трьох конкурсах. Разом з Слов’янським краєзнавчим музеєм в номінації «Раритети в експозиційному музейному просторі» представлена міні виставка «В конкурсі промоушен на суд музейної спільноти і журі фестивалю виставлений проект – виставка «Сходження до образу»(популяризація сучасного сакрального мистецтва). На конкурс музейних видань представлена серія книг в 6-ти томах «Письменники XIX ст..про Святі Гори» (А.П.Чехов, В.І.Немирович – Данченко, А.М. Муравьйов, Є.Л. Марков, С.М. Сергєєв-Ценський, О.П.Стороженко).

За підсумками роботи фестивалю, рішенням експертної ради (журі фестивалю) Державний історико – архітектурний заповідник у м.Святогірську став переможцем в Конкурсі «Впровадження музейних програм, акцій, заходів», де зайняв друге місце з проектом «Сходження до образу». В складі проекту експонувалась виставка сучасного монументального розпису православних храмів України і Польщі, які створювались протягом 20 останніх років засл. художниками України з м. Донецька Г.В.Жуковим та В.О.Теличко. За браком місця експонувалось лише 50 живописних композицій на 18 полотнах та 4 планшети з фіксацією робочих моментів розпису. Крім цього на презентації проекту заповідником були представлені відеофільм « Сходження до образу» та віртуальний тур по інтер’єрам польських храмів.

Перше місце в цьому конкурсі журі присудило Одеському муніципальному музею особистих колекцій ім.О.В. Блещунова за арт - проект «ГОГОЛЕУМ» та «Ніч музеїв у Домі Блещунова». Третє місце в цьому конкурсі розділили Чернігівський обласний художній музей (відеофільм «Драматичний простір художньо музею» і Львівський музей історії релігії (Екскурсійний маршрут «Підземеллями Львова»).

Жвавий інтерес у відвідувачів виставкових залів з міні виставками визвала спільна робота Слав’янського краєзнавчого музею і Святогірського заповідника «Трістан і Ізольда: акваманіл XIII ст. та його реконструкція». Вперше широкому загалу був представлений унікальний музейний предмет XIIIст. Водолій у вигляді лицаря з дівою на коні з фондів краєзнавчого музею у Слов’янську. Поруч демонструвалася реконструкція первісного вигляду експонату на підставі результатів наукових досліджень скульптора з Харкова О.Яценко. Представник Слов’янського музею, старший науковий співробітник А.В.Шамрай постійно знаходився в оточенні відвідувачів, а їх за 3 дні було близько 2,5 тисяч. Незрозумілою залишається відсутність реакції журі на цей унікальний проект наукової реконструкції і експонування слов’янського водолія. Перше місце в цьому конкурсі міні-виставок отримав Львівський історичний музей за виставку «Час історії. Історія часу». Друге і третє місця експертна рада віддала Дніпропетровському національному історичному музею ім..Д.І.Яворницького (за виставку для сліпих «Заняття давньої людини») і Вінницькому обласному краєзнавчому музею за виставку «Це чудово, але так не воюють».

Третє місце також у Історико-меморіального музею Михайла Грушевського за виставку «Годинник з кабінету Михайла Грушевського:таємниці та відкриття».

Спеціальними призами відзначені проекти Донецьких обласних краєзнавчого і художнього музеїв, Горлівського музею мініатюрної книги.

Фестиваль завершився прийняттям резолюції учасників з відповідним зверненням до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр Міністра України і Міністра культури України з конкретними пропозиціями щодо поліпшення музейної справи в Україні і вирішенні негайних проблем в цій галузі.

Фоторепортаж про участь Святогірського історико-архітектурного заповідника

в Третьому Всеукраїнському музейному фестивалі 15-19 вересня 2011 р.

 


 

 

 

 

 

 

 

Іл.1.Прийом учасників фестивалю губернатором Дніпропетровської області O.Ю. Вілкул

 

Іл.2.Урочисте відкриття фестивалю 16 вересня у памятника Д.І.Яворницького

 

Іл.3.Журі фестивалю.

 

Іл.4.Водолій та його реконструкція в Дніпропетровську

 

Іл.5.Презентація міні-виставки Трістан і Ізольда В.М.Дєдовим і А.В.Шамрай.

 

Іл.5а.Зацікавленість мешканців Дніпропетровська експозицією Трістан і Ізольда

 

Іл.6.Презентація проекту Сходження до образу зав.історичним музеєм заповідника Г.А. Соляник

 

Іл.7.Виставка до проекту Сходження до рбразу

 

Іл.8.Композиції живопису іконостасів печерних храмів Святогірської лаври

 

Іл.9.Фрагмент виставки Сходження до образу

 

Іл.10.Серія книг Письменники XIX ст.про Святі Гори

 

Іл.11.Вітання учасникам фестивалю керівників Дніпропетровської обл.

 

Іл.12.Переможці фестивальних конкурсів під час нагородження в філармонії Дніпропетровська

 

Іл.13.Нагородження Святогірського заповідника Дипломом переможця і цінним подарунком за проект Сходження до образу

 

Іл.14.Концерт в філармонії після нагородження переможців фестивальних конкурсів.

 

 

 

Виставка під узагальнюючою назвою «Святі Гори в історії Слобідської України»  підготовлена до 20-річчя незалежності України Святогірським історико-архітектурним заповідником за сприянням Музею археології і етнографії Слобідської України Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Слов’янського краєзнавчого музею, Музею книги та друкарства Острозького історико-культурного заповідника Рівненської обл.. і відкрита для відвідування з 18 серпня в виставковому залі корпусу № 20 заповідника на території Святогірської лаври.

Умовно виставка складається з двох частин: археологічної – на основі артефактів XVII-XVIII ст.. і колекції стародруків з переліку богослужбової літератури Святогірського монастиря XVII ст.

Археологічна частина виставки представлена 365 предметами, знайденими під час досліджень культурного шару Святогірського монастиря, міст-фортець XVII-XVIII ст.: Цареборисів (с. Красний Оскол Ізюмського р-ну Харківської обл.., Тор (м. Слов’янськ), Маяки (с. Маяки Слов’янського району Донецької обл.) та козацьких поселень XVII-XVIII ст. в межах Святих Гір. Окремими групами виділені нумізматична колекція XVI-XVIII ст. (монети з Польщі, Швеції, Росії), козацькі натільні хрести XVI-XVIII ст. ,зброя козацької доби (гарматні ядра, списи, стріли, сокири, кулі, кремінь для рушниць), різноманітні предмети побуту та ремесел, власні речі населення фортець, в т.ч. козацькі люльки, прикраси, елементи одягу та спорядження. Вказані групи предметів в експозиції супроводжуються архівними документами і текстами про роль українського козацтва в освоєнні «дикого поля».

Розділ виставки під назвою «Богослужбова література Святогірського монастиря» представлена 17 стародруками XVII ст.., які використовувались в початковий період існування Святогірського монастиря, про що свідчать представлені на виставці архівні документи обителі з переліками богослужбової літератури. На виставці представлено 10 російських стародруків які по часу відносяться до періоду початків формування бібліотеки Святогірського печерного монастиря (20-30 рр. XVII ст.)., а також 7 видань друкарні Києво-Печерської лаври та друкарні львівського Успенського православного ставропігійського братства ( 2 пол. XVII ст..). Найбільш раннім є видання Псалтиря учбового 1622 року Печатного двору в Москві (друкар Кондратій Іванов). До рідких видань належать московські видання Часовника (1651 рік), який сьогодні відомий лише в двох колекціях, Октоїха (1638 рік), Тріодь пісна (Київ, друкарня лаври, 1627 рік), сльозківський Апостол (Львів, 1654 рік). Привертає увагу надзвичайна цікава книга для читання – Маргарит (в перекладі з грецької – перли) Іоанна Златоустого, видання Московського печатного двору 1698 р. На примірнику, представленому на виставці, збереглися багаточисельні маргіналії XVII-XVIII століть, а також запис про покупку книги у 1753 році за 6 рублів. В цей же розділ виставки включені перші писемні документи про Святі Гори, рідкий картографічний матеріал цього часу, а також скульптурні елементи і фрагменти іконостасів з колекцій Святогірського і Острозького заповідників.

Таким чином, розділ виставки стародруків є певною спробою наукової реконструкції репертуару монастирської книгозбірні Святогірського монастиря, а також дозволяє відслідкувати роль Святих Гір в формуванні духовних підвалин світогляду та культури населення Слобідської України.

Фото презентация открытия новой выставки

 

 

Відкриває виставку директор заповідника В.М.Дєдов

 

Колекцію стародруків представляє директор музею книги і друкарства м.Острог Рівненьської обл.

 

Каталог виставки презентує директор видавництва Ваш імідж м.Донецька О.Д.Арламов

 

 

Археологіічні матеріали з розкопок фортеці Тор представила директор Словянського краєзнавчого музею Л.Я.Зандер

 

Фахову оцінку експозиції дає директор обласного художнього музею Г.В.Чумак

 

 

Враженнями від виставки стародрукованих книг висловлює письменник,поет з м.Словянськ Олександр Яровой

 

 

Виступ колеги з обласного краєзнавчого музею, ст.наук.співробітника, Л.Лигановой

 

 

В відкритті виставки взяла участь секретар Cвятогірської міськради Т.В.Божко

 

 

9.Екскурсію для учасників відкриття виставки веде ст.наук.співробітник заповідника Н.Г.Шалаєва

Фрагменты экспозиции выставки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24 мая 2011г. в Макеевском художественно-краеведческом музее открыта выставка Святогорского историко-архитектурного заповедника «Восхождение к образу», приуроченная к 20 летию совместной творческой деятельности заслуженных художников Украины Геннадия Жукова и Владимира Теличко в области монументальной росписи и создания иконостасов в православных храмах Украины, России, Белоруссии, Польши.

Символично, что организаторы выставки: Государственный историко-архитектурный заповедник в г.Святогорске и Макеевский художественно-краеведческий музей пригласили гостей на открытие выставки в день славянской письменности и культуры, прославления св.равноапостольных Кирилла и Мефодия, учителей славянских.
Выставка создана Государственным историко-архитектурным заповедником
г. Святогорска при поддержке управления культуры и туризма облгосадминистрации в рамках мероприятий Донецкой области по подготовке к празднованию 1025 годовщины принятия христианства на Руси. Авторы выставки, засл. работник культуры Украины Владимир Дедов, засл. художники Украины Геннадий Жуков и Владимир Теличко представили на 39 презентационных холстах более 120 композиций храмовой росписи и иконостасов в 14 сакральных объектах четырёх стран: Украины, России, Белоруссии, Польши. Наибольший объём выставки занимают иллюстрации к росписи интерьеров Преображенского кафедрального собора (нижняя церковь Сергия Радонежского) и храма Георгия Победоносца в Донецке, а также двух церквей в Польше: наибольшего православного храма Святого Духа в г. Белостоке и церкви Иоанна Крестителя в г. Гайновке.
Материалы выставки охватывают 20 летнюю творческую работу двух донецких художников Г..Жукова и В. Теличко, выполненную самостоятельно в небольших храмах России (храм Георгия Победоносца в п.Дальний Липецкой области),Украины (иконостасы храма Казанской иконы Божьей матери в п.Новый Свет Старобешевского р-на Донецкой области, пещерных храмов Алексея человека Божьего и церкви пр.Антония и Феодосия в Святогорской лавре),или в составе бригад художников иконописцев, когда речь идёт о крупных сакральных объектах. Во всех случаях организаторы выставки представили кроме презентационных материалов монументальной росписи в формате 2х0,8 м, рабочие фотоматериалы и текстовую информацию к творческим проектам художников по 14 храмам Украины, России, Белоруссии и Польши.

Фотоотчет об открытии

1.Открывает выставку научный сотрудник музея Ольга Данченкова

2.Выставку представил директор заповедника В.Н.Дедов

3.Выступает директор музея А.А.Перепелица

4.Об участии в подготовке выставки рассказывает директор полиграфпредприятия "Ваш имидж" А.Д.Арламов

5.Участники открытия выставки Восхождение к образу в Макеевском художественно-краеведческом музее

6.Открытие выставки освещают средства массовой информации г.Макеевки

 

 

8 мая на Мемориале Великой Отечественной войны, входящего в состав памятников истории Святогорского историко-архитектурного заповедника состоялся митинг, посвящённый 66 годовщине Дня Победы над фашистской Германией.

В митинге принял участие глава Донецкой облгосадминистрации А.М.Близнюк.

 

Фотоотчёт – прилагается.

День Победы на Мемориале Великой Отечественной войны на Святых горах.

На митинг по случаю 66 годовщины капитуляции фашистской Германии прибыли представители 12 городов и районов области.

Открытие митинга главой Славянской райгосадминистрации П.И.Белоконовым.

Панихида (лития) по погибшим воинам 8 мая на Мемориале Великой Отечественной войны

С приветственным словом выступил Глава облгосадминистрации А.М.Близнюк.

Поздравления с Днём Победы участников освобождения Святогорья.

Выступает народный депутат,поэт Борис Белаш.

Возложение цветов к братской могиле Мемориала на горе Артёма

Цветы к Блоку Памяти Мемориала.


 
«ПерваяПредыдущая111213141516СледующаяПоследняя»

Страница 14 из 16
 
 
 
 
   


Духовное наследие   Рейтинг@Mail.ru