левый узор
 
Архив новостей
 

17 грудня 2021 року о 11:00 в Історичному музеї КЗ «Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську» відбудеться святкова пізнавально-розважальна програма «Святий Миколай» для дітей з особливими потребами  КУ «Інклюзивно-ресурсний центр Слов’янської міської ради Донецької області» :

- в форматі квест-гри «Прикраси для ялинки» запрошуємо дітей до мандрівки в історію, занурившись в чарівність свята;

- ознайомимо з традиціями українського народу в святкуванні новорічних свят;

-  проведемо майстер клас «Подарунок для мами» (виготовлення підвіски «Гердан»);

-  святкове селфі біля новорічної ялинки в Історичному музеї.

Під час  майстер - класу «Подарунок для мами» діти виготовлять прикрасу в етнічному стилі «Гердан». Ця прикраса стане гарним подарунком на свято. Що таке етнічний стиль? Звідки він з’явився? Про це все можна буде дізнатися на нашому заході.

На зображенні може бути: 3 людини та текст

Захід відбудеться за адресою: м. Святогірськ вул. Зарічна, 3 корп.6.

Сайт: http://sgiaz.uamuseum.com/

Facebook: https://www.facebook.com/sgiaz

Instagram: https://www.instagram.com/sgiaz_inst/

YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCTCXVa3_U3BBRQeo1tPnqhw

Інформація для учасників:

Увага! У зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби COVID-19, захід відбудеться з дотриманням карантинних вимог.

 

До експозиції  «Святі гори в період середньовіччя» історичного музею  КЗ «Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську» повернувся з реставрації музейний експонат

- глек з двома ручками побутового призначення   салтівської культури, що була поширена  на території Середнього Подінців’я в VIII –  X ст.

Знайдений під час археологічних досліджень в 2015р. на пам’ятці археології «Государів яр» (кордон Донецької і Харківської областей). Такий посуд зустрічається в житлових приміщеннях та похованнях.

Предмет відреставрований в Харківській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, художником – реставратором археологічної кераміки ІІ категорії Філатовим Дмитром Олександровичем.

Немає опису світлини.


Немає опису світлини.

Місце експонування: Історичний музей.

Адреса: м. Святогірськ вул. Зарічна, 3 корп.

 

 

ХVІ науково - практична конференція «Сібільовські читання»

ХVІ науково - практична конференція «Сібільовські читання»

Конференція присвячена результатам наукових досліджень з питань збереження, реставрації, використання, популяризації культурної спадщини Святогірського історичного ареалу, актуальним питанням музеєзнавства, краєзнавства.

 

Шановні друзі!

Вашій увазі представляємо матеріали наукових досліджень

XVI конференції «Сібільовські читання» 25 листопада 2021 року

Матеріали конференції присвячені результатам наукових досліджень з актуальних питань збереження, використання, популяризації історико-культурної спадщини Святогірського історичного ареалу, музеєзнавства, краєзнавства, археологічних досліджень на теренах Донецької та Харківської областей

У конференції взяли участь науковці:

КЗ «Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника

у м. Святогірську

Донецького обласного краєзнавчого музею (м. Краматорськ)

Музею історії міста Краматорської міської ради

Слов’янського краєзнавчого музею

Донбаського державного педагогічного університету, м. Слов’янськ

Відокремленого структурного підрозділу «Слов’янський фаховий коледж Національного авіаційного університету», м. Слов’янськ

Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди

Харківського історичного музею

Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини

Національного Технічного Університету «Харківський Політехнічний Інститут»

Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля

На конференції виступили:

Аксьонов Віктор Степанович - канд. іст. наук, зав. відділом археології,

Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова, м. Харків

Тема доповіді: Металеві деталі взуття аланського населення салтівської культури (за матеріалами Верхньо-Салтівського катакомбного могильника)

Дєдова Ярослава Дмитрівна – заст. директора з наукової роботи

КЗ «Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника

у м. Святогірську», м. Святогірськ

Тема доповіді: Миколаївська церква XVII ст. в експозиційно-виставковій діяльності Святогірського державного історико-архітектурного заповідника

Духін Олексій Йосипович – краєзнавець, м. Слов’янськ

Тема доповіді: Лавр Плахов – художник-дагеротипіст Святогір’я (до 140-річчя з дня смерті)

Косарінова Анна Миколаївна – зав. відділу «Історичний музей»

КЗ «Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника

у м. Святогірську», м. Святогірськ

Тема доповіді: Музейна педагогіка як розвиток особистості школярів на прикладі педагогіко-освітніх заходів Святогірського державного історико-архітектурного заповідника

Овсяннікова Наталія Борисівна - старший науковий співробітник

Донецького обласного краєзнавчого музею, краєзнавець, м. Краматорськ

Тема доповіді: Бистрицькі: Слобідські козаки. Дворяни. Землевласники.

Пальона Ольга Валеріївна - старший науковий співробітник Музею історії міста Краматорської міської ради, м. Краматорськ

Тема доповіді: З історії літературного руху в Краматорській, 20-ті рр. ХХ ст.

Плахов Олександр Володимирович - науковий співробітник Слов’янського краєзнавчого музею, м. Слов’янськ

Тема доповідей: Проєкт Покровської церкви в Слов’янську 1914 р.

На зорі автомобілізації Слов’янська та Ізюмського повіту

Попович Вадим Васильович - аспірант історичного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди

Тема доповіді: Образ закордону на сторінках друкованих ЗМІ вищих навчальних закладів міста Харкова у 1960-1980-ті рр.

Поух Людмила Йосипівна – викладач вищої кваліфікаційної категорії Відокремленого структурного підрозділу «Слов’янський фаховий коледж Національного авіаційного університету», м. Слов’янськ

Тема доповіді: Моє ім’я - ТОР

Романько Валерій Іванович - - кандидат пед. наук, доцент Донбаського державного педагогічного університету, м. Слов’янськ

Тема доповіді: Етапи становлення та розвитку Слов’янської міської краєзнавчої організації: до 30-аіччя від часу заснування

Шарабан Світлана Сергіївна – директор КЗ «Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську», м. Святогірськ

Зубаревич Олена Григорівна – краєзнавець, м. Святогірськ

Тема доповіді: Видатний митець «український Мікеланджело» І.П. Кавалерідзе

На конференцію також надали наукові статті:

Бахтіна Світлана Анатоліївна - Провідний науковий співробітник відділу пам’яток історії

Тема статті: Земські школи Вовчанського повіту початку XX століття – культурна спадщина Василя Григоровича Колокольцова

Зандер Людмила Яківна - краєзнавець, м. Словянськ

Тема статті: Твори видатних майстрів образотворчого мистецтва в художній колекції

Слов’янського краєзнавчого музею.

Іванов Василь Максимович - молодший науковий співробітник відділу пам’яток історії ОКЗ «Харківський міський центр захисту історико-культурної спадщини», секретар Харківського центру (ГО «УТОПІК»), аспірант кафедри українознавства, культурології та історії науки (НТУ «ХПІ»)

Тема статті: «Пам’ятники козацтву на Харківщині»

Коваль Юрій Георгійович – в. о. генерального директора Донецького обласного краєзнавчого музею, м. Краматорськ

Тема статті: Новий пункт древнього кремнеобробного виробництва в околицях

м. Краматорська (попереднє повідомлення)

Новосельський Андрій Михайлович - аспірант Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля

Теми статей: Перші екскурсії на бельгійські заводи Костянтинівки.

Монастирські назви: топоніми і мікротопоніми Святогір’я

За результатами конференції буде видана наукова збірка «Святогірський альманах 2021» у паперовому варіанті.

 

Оргкомітет 

 

 

Успенський собор ХІХ ст. – пам’ятка архітектури національного значення   входить до комплексу пам’яток  історії та культури державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську.

Мабуть  немає сьогодні людини, хто відвідавши Свято-Успенський  Святогірський монастир (лавру), не побував в його головному храмі  Успенському соборі.  А чи знаєте ви історію його будівництва?

Необхідність будівництва нового храму визначилась ще на початку

50-х рр. XIXст. Старий Успенський собор XVIIIст. з великими труднощами виконував функції соборного храму, бо був дуже малим і старим для великої кількості прочан.

Будівництву храму передували попередні роботи, які були розпочаті  в

1856 р. з підготовки місця для нового собору. Для цього довелося зрізати схили крейдяних гір по обидва боки ущелини. Разом з печерником і частково печерним ходом, перебудувати початок Кирило-Мефодіївських сходів, викласти підпірні стіни вздовж схилів гір. Ці роботи тривали два роки.

25 травня 1858 року настоятель обителі архімандрит Арсеній  (Митрофанов) направляє на ім’я правлячого архієрея архієпископа Харківського і Охтирського Філарета звернення з приводу отримання необхідного дозволу на будівництво нового собору з додатком проекту.  Це свідчить про те, що роботи з підготовки майданчику під будівництво нового собору на цей час були завершені.

Автором проекту став відомий петербурзький академік архітектури  Олексій Максимович Горностаєв.Проект складався з трьох креслень ескізного характеру (план, фасад і розріз собору).

Перші цеглини в підвалини храму заклав настоятель обителі, архімандрит Арсеній в 1859 році, а завершував будівництво храму архімандрит Герман (Кліца). Цеглу для будівництва собору обитель випалювала на власному цегляному заводі, частково її доставляли власники Святогірського маєтку. Ось як згадував про початок будівництва Успенського собору дослідник, історик  А.Ковалевський:

"Кладка фундаменту почалася з великих глиб місцевого дикого каменю (пісковика –авт.), який  викопувався з ущелин Святих Гір, перетворювався у куби і закладався в рів; Бог послав отцю Герману досвідченого і старанного підрядника кам’яних робіт, селянина  Якова Сергійовича Єрьоміна, який сам особисто керував всіма роботами і уважно стежив за сумлінністю цегляних робіт... Грошей, які зібрав для будівництва собору о.Арсеній не вистачало, …і незважаючи на пожертви будівельних матеріалів…, більше 100 тис. руб. витрачено на будівництва «чистих» грошей».

Під час будівництва траплялись несподіванки. Так, під час земляних робіт на поверхню вирвався стовп води, що зумовило необхідність посилення конструкцій собору, перш за все опорних стовпів, які стали більш масивними і коротшими, ніж було заплановано архітектором.

Влітку 1868 р., після 9 років будівництва, головний храм став центральним елементом Святогірської обителі, наймонументальнішою спорудою і повноцінною домінантою в архітектурному ансамблі XIX ст.

Фотоматеріали:

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі

1. Літографія з видом Святогірського монастиря XVIIIcт.

 

На зображенні може бути: 2 людини та пам’ятник

 

 

Можливо, це чорно-біле зображення 1 person

Можливо, це чорно-біле зображення

 

Можливо, це чорно-біле зображення 1 person

2. Проект О. Горностаєва

 

 

 

На зображенні може бути: пам’ятник

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі та пам’ятник

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі

 

На зображенні може бути: на відкритому повітрі та пам’ятник

3. Успенський собор ХІХ ст.

 
«ПерваяПредыдущая12345678910СледующаяПоследняя»

Страница 2 из 24
 
 
 
 
   


Духовное наследие   Рейтинг@Mail.ru